Відповідь
Неповний робочий час за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом (ст. 56 КЗпП).
Неповний робочий час може встановлюватися шляхом:
- зменшення тривалості щоденної роботи (наприклад, по 4 години щодня);
- зменшення кількості днів роботи протягом тижня (наприклад, 3 дні по 8 годин);
- одночасного зменшення кількості годин роботи упродовж дня і кількості робочих днів продовж тижня (наприклад, 2 дні на тиждень по 5 годин).
Ініціювати встановлення неповного робочого часу може як працівник, так і власник або уповноважений ним орган.
Детальніше — у консультаціях:
Працівник просить встановити йому неповний робочий день? У такому випадку він пише заяву.
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Графік роботи працівників, зразок якого підприємство визначає самостійно, визначає години і дні, коли працівники повинні виконувати свої обов’язки. Підприємство самостійно визначає, який графік роботи працівників діє у його межах. Як скласти графік роботи працівників таким чином, щоб він відповідав нормам закону та влаштовував усі сторони трудових відносин, — читайте у статті
Робочий час — це період в часі, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати трудові обов’язки. Детально про поняття робочого часу та його види — у статті.
Чи може директор ТОВ з власної ініціативи встановити собі режим неповного робочого часу? Чи потрібна таке рішення погоджувати загальними зборами учасників?
